Танец живота у Києві

У цьому танці втілилися міфи Сходу. З'явився він у XX столітті шляхом поєднання різних танцювальних технік:

• європейського кабаре (бурлеска) XIX-XX ст.,
• циганського танцю гавазі,
• місцевих арабських танцювальних традицій (ритмічних погойдувань стегнами).

Танець живота, безперечно, має сучасні засади: адже він, на відміну від арабських народних танців, не колективний, а сольний, при цьому вбрання його виконавиці зовсім несумісне з традиційним ісламським дрес-кодом.

Творцем танцю живота у класичному вигляді вважається ліванська актриса та танцівниця Бадія Масабні, яка у 1926 році відкрила свій нічний клуб "Opera Casino" у Каїрі, де і з'єдналися європейський сольний танець зі східними нотами.

Незважаючи на наявність понад 50 стилів східного танцю, умовно будь-який з них можна поділити на три частини (їх можна міняти місцями або чергувати):

• таксим (повільна мелодія, дівчина танцює на одному місці, ніби граючи тілом);
• сам танець (ритмічна мелодія, танцювальні рухи різноманітні);
• тряска (спеціальний рух колінами, що сприяє вібрації всього тіла).

В основі такого танцю лежить не техніка чи дотримання правил, а скоріше якісна імпровізація, палкий характер та вміння розкріпачитися.