Латино-американські танці у Києві

Латиноамериканські танці

Латиноамериканські танці є змішанням традицій іспанського, індіанського і африканського народу. Напрямок зародився на Кубі в середині 20 століття. Головні риси таких танців – зухвалість, сміливість та розкутість. Такі характеристики відбилися в танцях та музиці через окупацію території британцями, повстання рабів Гаїті і масових утисків населення французами. Вже наприкінці минулого століття танцювальні рухи кубинських рабів починають входити до моди. Незабаром вони стають популярними у Європі та Америці.

Багато представників духовенства засуджували латиноамериканські танці, вважаючи їх дуже розкутими. Але, насправді, навіть найсміливіші рухи в латині не несуть вульгарного сенсу. Молоді люди ж люди сприйняли латиноамериканські танці зовсім інакше - для них ці рухи ототожнюються з вираженням себе та ставленням до протилежної статі.

Вирізняють кілька основних типів латиноамериканських танців:

• румба (чи танець рабів Африки);
• пасодобль (іспанський танець, що зображує кориду);
• ча-ча-ча (відрізняється від румби більш енергійними та запальними рухами);
• самба (дуже пристрасний та відвертий танець);
• джайв (експресивний та розкутий танець).

Що стосується одягу для занять, то тут будуть доречні блискучі, яскраві вбрання, всілякі волани і бахрома. У ролі прикрас можуть виступати мережива або гіпюр (вони можуть бути присутніми навіть на чоловічих сорочках), жаккард, шкіра, пір'я та хутро. Втім, для звичайних занять у танцювальній школі одяг особливого значення не має, головне – зручність. А ось для змагань слід подбати про відповідні костюми.